ВИКОРИСТАННЯ ВІДЕОМАТЕРІАЛІВ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

       Прикметною ознакою сучасного етапу суспільного розвитку є зростання значущості англійської мови як мови міжнародного спілкування. У сучасних умовах розвитку освіти зміст навчання спрямований на забезпечення можливості спілкування осіб, в процесі якого зустрічаються різні моделі поведінки, різний вік та умови спілкування. Дуже часто учні на достатньому рівні опановують лексичні та граматичні знання і вміння, але не здатні точно зрозуміти свого співрозмовника, в результаті чого порушується спілкування між людьми, а згодом контакт між ними. Причиною цього є те, що в процесі вивчення іноземної мови учні не досягають мінімально достатнього рівня сприйняття мови на слух. Саме моделювання мовленнєвого спілкування може допомогти виконати це завдання. Але процес спілкування складається не лише з мовлення, а й з аудіювання. Учням необхідно чути носіїв мови. Це можливо завдяки використанню на занятті аудіо- та відеоматеріалів.

       Використовуючи фрагменти відеозаписів та звукових записів ми спонукаємо до дії зорові та слухові центри людини, які в свою чергу, впливають на процес засвоєння та запам’ятовування матеріалу. В сучасній школі використання аудіо і відео записів на уроці має бути не тільки доречними, а й обов’язковими. Робота з такими матеріалами на уроці урізноманітнює види діяльності учнів в процесі навчання іноземній мові. Використання аудіо і відео матеріалів робить урок цікавим для всіх учнів, підвищує рівень мотивації вивчення іноземної мови, дає можливість працювати з автентичними зразками іноземної мови [2],[5]. Не можна залишити поза увагою той факт, що під час слухового сприйняття засвоюється 15% інформації, зорового – 25%, а при слухозоровому – 60% [4].

Слід відмітити, що використання відео для навчання аудіюванню має свої позитивні та негативні моменти. З одного боку, відеоматеріал, у порівнянні з аудіотекстом, носить більш життєвий характер – можна не тільки чути, але й бачити тих, хто розмовляє, їх міміку та жести, а також отримувати інформацію у широкому контексті про те, що відбувається – місце дії, вік учасників і т.ін. З іншого – усі ці фактори відволікають того, хто слухає від власного мислення, і він може захопитися розглядуванням картинки, замість того, щоб зосередитися на аудіюванні.[1]

       Останнім часом зарубіжна школа особливу увагу приділяє досягненням в галузі сучасних технологій. Поступово створюються загальнонаціональні розгалужені структури ресурсів інформатики, аудіо- та відео засобів для навчальних закладів, з використанням яких перед ними відкрилися небачені досі перспективи у розв’язанні важливих завдань підвищення ефективності навчального процесу. Відеометод відноситься до групи наочних методів. Відеозасоби  не вважаються новою технологією, але нажаль, у навчанні іноземних мов у школах навчання за відео курсами не використовується. Лише у шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови вчителі та учні працюють з відеокурсами. Потенціал відео методу для комунікативного викладання мови очевидний. З усіх доступних засобів він забезпечує найточніше відображення мови у користуванні, тому що вона вживається конкретними мовцями, тісно пов’язана з певною мовною ситуацією, а її комунікативна мета підсилюється цілим рядом візуальних закодованих немовних характеристик (пози, міміка, жести).

       Експерти Ради Європи вважають, що на відміну від телебачення та кінофільмів, які також необхідно використовувати для вивчення мови, відео метод має декілька переваг. Якщо продукція телебачення сприймається скоріше як програми, які замінюють викладача, ніж як джерела, що можуть бути використані для взаємодії між викладачем та учнем, то нова відео технологія дозволяє використовувати записи із зупинками або вибірково, а використання стоп-кадру дозволяє проводити дискусію щодо відео зображення.

       Для отримання кращого результату в процесі формування аудитивних умінь учнів, дотримуюсь наступних підходів та принципів відбору відеоматеріалів, які будуть використовуватися для аудіювання:

1. вимоги до зйомки:

·        зображення та звук мають бути чіткими та якісними;

 2. вимоги до сюжету:

·        повинен прослідковуватися чіткий зв’язок між сюжетом та змістом діалогів у сценах.

3. вимоги до мовлення персонажів:

·        на початковому етапі роботи з відео мовлення повинно прослуховуватися достатньо чітко, без сторонніх та фонових шумів;

·        мовлення повинно бути достатньо чітким та не дуже швидким;

·        акцент або діалект того, хто розмовляє, має бути зрозумілим для учнів.

4. вимоги до мови:

·        мова має бути сучасною, відповідати вимогам та нормам літературної мови;

·        необхідна наявність природніх пауз між висловлюваннями; 

·        текст не має бути перенавантаженим новими словами, виразами та незнайомими жестами.

5. вимоги до тривалості сюжетів:

·        сюжети повинні займати не більше 5 хв. (1 клас), до 7 хв. (2 клас), до 10 хв. (3 клас), 10-15 хвилин (5-9 класи) або ділитися на змістові відрізки, які можна повторювати декілька разів за період уроку;

·        всі відрізки повинні мати закінчений сюжет.

6. вимоги до змісту:

·        ситуації повинні бути типовими, такими, які можуть зустрітися учнями на практиці[7].

       Успішне використання відео гарантовано практично на всіх етапах процесу навчання іноземної мови [3]:

·        для презентації мовного матеріалу в реальному контексті;

·        для закріплення і тренування мовного матеріалу в різних ситуаціях спілкування;

·        для розвитку умінь усно-мовного спілкування;

·        для навчання іншомовної культурі і виявлення міжкультурних відмінностей.

       Проглядання епізоду відео можна використовувати на таких етапах уроку, як актуалізація опорних знань, закріплення та осмислення нового матеріалу. Деякими відео можна користуватися як матеріалом для проведення фізкультхвилинок.

       Урок з використанням відео має такі етапи:

1) підготовка до перегляду сюжету;

2) перегляд і виконання завдань;

3) виконання завдань після перегляду.

       Основна мета 1 етапу: підготувати учнів до перегляду сюжету. На цьому етапі можливі такі завдання: здогадайтесь по заголовку, про що може бути сюжет, яку нову інформацію ви можете отримати, прочитайте наступні питання і дайте на них відповіді. Перед переглядом сюжету необхідно дати основні ключові слова, чи нову лексику, яка зустрічається в сюжеті, прокоментувати нові граматичні явища.

Другий етап уроку може мати 2–3 частини (залежно від загальної мети уроку). Спочатку можливо повністю переглянути сюжет з метою отримання загального уявлення, отримання відповідей на основні питання. Потім здійснюється перегляд сюжету з зупинками. Під час пауз можливо виконання таких завдань: зробіть помітки (з метою отримання фактичної інформації чи вивчення нової лексики), повторіть за диктором, погодьтесь чи заперечте, прокоментуйте події, заповніть пропуски, перевірте відповіді з попереднього перегляду.

Якщо дозволяє час уроку і вимагає рівень складності, можливо переглянути сюжет ще раз. На цьому етапі ставляться завдання перевірки завдань 2-х попередніх етапів уроку, пошуки відповіді чи інформації для розв’язання проблемних питань.

Третій етап має за мету спрямувати інтереси і роботу учнів на подальшій розвиток цієї теми. Тут можливе виконання таких завдань: написання переказу чи твору за змістом сюжету, завершення змісту сюжету, складання діалогів чи драматизація, пошук додаткової інформації до цієї теми.

Великий позитивний ефект дає повернення до лексики чи сюжету через декілька уроків. Мовний чи тематичний аспект відео сюжету використовуються як опора для розв’язання нових завдань.

Список літератури:

1.     Близнюк О.І. Відео у навчанні іноземних мов // Іноземні мови. – К.: Ленвіт, 1996. – №3. – С.22

2.     Верисокін Ю. І. Відео фільм як засіб підвищення мотивації  учнів//Іноземна мова в школі.-2003.-№5-6.с.31-34.

3.     Леонтьєва Т.П. Досвід і перспективи застосування відео в навчанні іноземних мов / Т.П. Леонтьєва / / Нетрадиційні методи навчання іноземних мов у вузі: матеріали респ. конференції. – Мінськ, 1995. – С. 61–74.

4.     Ляховицький М.В., Сердюков П.І. Основні напрями використання навчальної техніки нового покоління // Методика викладання іноземних мов. – 1984. – Вип. 13.

5.     Яхунов Т. О., Верисокін Ю. І. Типологія кіноінформації та її використання для навчання лексики соціокультурним компонентом /Іноземні мови.-2000.-№3. – с.33-36.

6.     Барменкова О.И. Видеозанятия в системе обучения иностранной речи // ИЯШ. – 1999. – №3 – С.20-23.

7.     Ильченко Е. Использование видеозаписи на уроках английского языка // Английский язык 2003. – №9. – С.7.